На 10 гривнях зображений не Мазепа.

Хто зображений на десятигривневій купюрі?

Думаю кожен тримав в руках цю банкноту. На ній написано, що це Іван Мазепа, але називати зображену на ній особу цим ім'ям некоректно та й взагалі неправильно.

 

Але чому так? Чому Мазепа? Це стьоб з України чи безглузда неуважність?

Десять гривень мене зацікавили спочатку тим, що спочатку почалися ширитись чутки, а потім сам побачив, що влада почала друкувати новенькі банкноти( не варто пояснювати до чого призводить постійний друк грошей). Логічно, що це пов'язано з видачею "вітіної тисячі". 

 

Щоб переконатися, що банкноти нові- можна звернути увагу на підпис нового голови нацбанку С.Арбузова. За офіційною інформацією ця банкнота друкується з липня 2011 року. Цілком можливо, що на сьогодні друк "бумажок" продовжується, бо ж видати 1000 треба всім. Втім це лиш екскурс. Насправді на банкноті мене цікавить не підпис, а відповідність зображеного на ній історичного діяча з його ім'ям.

Отже Мазепа. Для когось він зрадник, для когось герой, для когось зображення з десяти гривень. В багатьох людей знання про якусь людину обмежується асоціацією про неї. От і десять гривень формує навіть неправильну асоціацію про цю людину, коли спитають "хто такий Мазепа" будемо казати "той козак, що на десяти гривнях". А це неправильно. Хоча чого ще можна чекати від українських "конфузіїв".
В нас завжди халатно ставляться до всього, а наша історія не виключення. А халатність на державному рівні - звична справа. Мало того, що президент ледь не щодня "видає" новий хіт, то ще й Україна соромиться на весь світ помилками на своїх грошах. Помилка - це зображення чи то збірного образу Мазепи, чи то взагалі іншої людини( як на мене то Пилипа Орлика).

Варто зазначити, що існує доволі велика кількість портретів Івана Мазепи, які кардинально відрізняються один від одного. Така розбіжність пояснюється репресивною політикою Петра І. Шквал звинувачень, анафема, заборона згадувати Мазепу в промові дали своє і конкретних та достовірних зображень чи даних про них немає. Особисто я нарахував сім зображень і кожне з них по-різному трактує вигляд гетьмана.

Це зображення знаходиться в Швеції у музеї. 

Вірогідно після угоди з Карлом XII. (Після опублікування матеріалу мені підказали, що це портрет зовсім іншої людини - польного литовського литовського гетьмана Казимира Яна Сапєга) ота потрапила у Швецію. Саме зображення подає підручник з історії України за восьмий клас.

Так виглядає гетьман у вікіпедії

Робота має назву "Портрет Івана Мазепи в латах з Андріївською стрічкою". Цей портрет зберігався в приватній колекції українського історика Дмитра Яворницького.

Це зображення на думку істориків є найбільш достовірне 

Його можна зустріти в літописі Самійла Величка. Самійло Величко працював в канцелярії Мазепи і логічно, що він знав як виглядає Мазепа.

Ця робота взагалі несхожа на попередні, оскільки зазнала багаторазових реставрацій. Є частиноюзібрання Бутовичів.

Робота І.Нікітіна

Ще одне "зображення" Мазепи

А це гравюра Мартіна Бернігерота

Здавалося б як звідси можна виділите щось ціле, спільне, конкретне. Але авторові чи авторам зображень це вдалось. Можливо на основі цих зображень вони створили збірний образ, але сумніваюсь, що автори користувались описом сучасників гетьмана (його описували як невисокого на зріст, довголицього, худорлявого, з білими кучерами на голові з довгими(!) обвислими вусами та бородою), а можливо вони взяли за зразок образ близького сподвижника Мазепи - Пилипа Орлика. Звісно, така версія є радикально-кардинальною, але це кидається в очі :)

Пропоную порівняти зразки банкнот 1992, 1994, 2006 р.р із зображенням Пилипа Орлика з шкільного підручника історії України за восьмий клас. 

Я не беруся стверджувати, що зображення на банкноті є абсолютною перемальовкою з портрету Пилипа Орлика, але неозброєним оком видно, що є багато відповідностей, особливо (як на мене) із зразком банкноти 2006 року. Можливо це ще бачили депутати Верховної Ради в 1990-х роках, бо саме за затвердження десятигривневої банкноти точилася найтриваліша дискусія.
Кожен до цього ставиться по-своєму, але до свого ми маємо ставитись відповідально, а не малювати бозна-кого, а потім багато років просто не звертати на це увагу. Це сором.

(а) Дмитро Віжанський