Україна - Швеція 2:1
Голи : Шевченко (55, 62) - Ібрагімович (52).
Україна: Пятов, Селін, Хачеріді, Михалик, Гусєв, Тимощук, Назаренко, Коноплянка (Девіч, 90 +), Воронін (Ротань, 85), Ярмоленко, Шевченко (Мілевський, 81).
Швеція: Ісакссон, Ольссон, Мельберг, Гранквіст, Лустіг, Ельм, Чельстрем, Ларссон (Вільхельмссон, 68), Тойвонен (Свенссон, 63), Ібрагімович, Русенберг (Елмандер, 71).
Арбітр: джюнейт Чакир (Туреччина).
Попередження: Чельстрем, Ельм.
На відміну від першого матчу, ця гра почалася дуже жваво. Обидві збірні з першої секунди носилися по полю з гідною поваги швидкістю (часом навіть чути якийсь стук) і не соромилися лупити по воротах. Пристрілки ці були неточними, що, втім, зовсім не дивно. Бо йшла боротьба за владу, поступатися в якій не хотів ніхто. До того ж вперше хвилини читалася в діях командах нервозність і випливає з неї необдумана різкість рішень, від чого й ті й інші віддали дуже багато неточних передач і від чого м'яч якийсь час не хотів затримуватися в жодної з команди. Природно, не змусили себе чекати обопільні фоли.
Перший небезпечний момент, причому вельми і вельми небезпечний, створили гості. Ібрагімович подав в штрафну, але Пятов перервав політ м'яча, вибивши його кулаками. Після цього моменту Швеції на нашій половині стало більше, ніж нас на половині Швеції. Тим не менше ми там були і навіть створили момент, щоправда, трохи менш однозначний, ніж наш суперник. Це Андрій Шевченко бив з гострого кута, але не влучив у ворота - м'яч пролетів повз дальньої штанги.
Що хотілося б відзначити після закінчення 25 хвилин зустрічі, так це не знижується швидкість і не згасаючий активність. Згадалася навіть реклама батарейок за участю зайчиків, які стали витривалішими. Приблизно така ж трансформація відбулася і з нашою командою в порівнянні з товариськими іграми. Подумалося, не перейшли Чи збірники на нові батарейки.
Другий момент, на якому стоїть загострити увагу, вже не настільки приємний. Згадувана раніше нервозність і непродуманість нікуди не поділися. І, за великим рахунком, за карколомною швидкістю ховалося дуже мало. Відноситься це до обом командам в рівній мірі. Іноді складалося враження, що, отримавши м'яч, футболісти мають дуже слабке уявлення про те, що робити з ним далі, і просто біжать вперед. Одна з таких шалених атак ледь не стала голом Україні, коли потужно здалеку пробив Воронін, але Ісакссон відбив м'яч кулаками. Приблизно так само бив ліворуч здалеку Коноплянка - мимо. Перспективний вихід Вороніна та Шевченка якимось дивним чином обернувся лише кутовим, коли м'яч, покидати по штрафному, опинився в ногах Ярмоленко, а то пробив недостатньо сильно з близької відстані, до того ж м'яч уткнувся в виріс перед ним Ольссона. Потім відзначився Хачеріді, який так віддав пас назад, що м'яч ледь не перехопив котиться в підкатіРусенборг . Тут же бив головою Ібрагімович - м'яч, як прийнято говорити, лизнув штангу і покотився собі. Коли на правому фланзі української атаки всіма забутий Гусєв отримав-таки пас і тут же прострілив у штрафну, Коноплянка відправив м'яч на трибуни верхнього ярусу.
Такий ось сумбур. І лише останні хвилини тайму пройшли відносно спокійно. Підводячи підсумки, хочеться сказати, що Україні істотно додала в швидкості і витривалості, проте їй як і раніше не вистачає швидкості прийняття рішень, від чого багато старання не те щоб позбавлені сенсу, але наділені певною недомовленістю, коли хочеться забитого гола, а він все ніяк не формується.Іншими словами, копитами б'ють прекрасно, але все ніяк не рушать з місця. Втім, безглуздість читалася і в діях шведів.
Другий тайм почався так само жваво, як і перший. У дебюті ж трапився дуже неприємний момент, коли Гранквіст сфолив на Шевченка і капітану знадобилася медична допомога, проте Андрій досить швидко зміг повернутися в гру.
А потім стався гол. Чельстрем зліва отримав передачу з правого флангу (Ярмоленко не дотягнувся, щоб перехопити м'яч), прострілив у центр на Ібрагімовіча, і Златан з близької відстані вразив ворота Пятова.
Україна знадобилася всього пара хвилин, щоб рахунок зрівняти. Ярмоленко з правого флангу навісив у штрафну, і Шевченко відмінний ударом головою, злегка вистрибнувши і випередивши Мельберг, відправляє м'яч у сітку. Причому робить цю з такою витонченою агресією, що хочеться дивитися цей гол знову і знову.
Гол природним чином окрилив Україна, і вона обклала штрафну суперника. І плоди визріли дуже швидко. Почалося все сумно. Воронін добре прийняв пас Коноплянки, але якось безглуздо завозився з м'ячем і перетворив потенційний момент в простріл і кутовий від лівого прапорця (від Лустіг). Однак це виявився дуже важливий кутовий. Коноплянка подав, Шевченко (трохи лівіше від центру в штрафний) настільки ж витончено злегка вистрибнув на подачу і настільки ж майстерно, випередивши Ібрагімовича, закалатав м'яч у ворота. Україна повела в рахунку. Стук копит став чути навіть крізь крики ледь не зірвав голос коментатора.
Тепер Україна належало здати ще більш важкий іспит - утримати переможний рахунок і не розвалитися від радості. До честі нашої команди, вони не зменшили оберти і все так же лихо атакували. Нічого особливо вони не створили, але зараз, ведучи в рахунку, було куди важливіше не давати атакувати супротивника, що українці успішно і робили. Вони й не думали сідати в своїй штрафній в очікуванні фінального свистка, і, зізнатися, це було друге приємне здивування в цьому матчі.
Шведи, звичайно, здаватися не збиралися і при першій же можливості спрямовувалися вперед.Потужно бив Ібрагімович (Пятов зреагував на удар, а арбітр зафіксував порушення правил з боку Златана), досить небезпечно проривався по зоні лівого інсайда Вільхельмссон (він, до речі, ще не один забіг по флангу зробить і взагалі відмінно увійде в гру і стане першим номером Швеції в кінцівці матчу), але тієї самої виразно й розважливості, про брак яку йшлося вище, в діях шведів так і не з'явилося. У Україні був фол Ельма на Вороніна і неточний, але потужний штрафний Назаренко.
Шведи змусили понервувати за пару хвилин до кінця, коли, на швидкості обігравшись з Ібрагімовичем, Елмандер позбувся опіки Гусєва, але відправив м'яч над поперечиною. У доданий час бив з гострого кута Мельберг, що увірвався у вільну зону, але і після його удару м'яч пролетів над поперечиною. Туди ж полетіли й окуляри в цьому матчі збірної Швеції.
Україна провела чудовий матч. Вона витримала неймовірний темп цієї гри, вона била копитами так, що трава летіла, але вона вистояла, вона зуміла надати нервозною грі осмислене напрям і зробила все, що можна було зробити в цей вечір. З особливим задоволенням визнаємо, що перемога стала можлива завдяки тому, хто як ніхто заслужив блиснути на Євро. І дуже б хотілося, щоб на такому рівні збірна Блохіна провела та інші матчі в групі.
Кращі гравці дня:
Самір Насрі (Франція). Відмінно відіграв матч, мав відношення до всього небезпечно-атакуючому, створеному його збірної. Істинний мозковий центр команди. До того ж забив блискучий гол.
Андрій Шевченко (Україна). Шевченко зробив для України те, що не вдалося жодному збірки.Капітан зумів перетворити активність збірної в результат, надавши швидкісним діям осмислене завершення. Приємно, що Андрій, так мріяв про Євро, з ходу забив настільки важливі для команди голи.
EmoticonEmoticon