Одні не знають про існування такої процедури, інші не хочуть витрачати свійчас на захід, який, на їхню думку, приречена на провал. Як не сумно це усвідомлювати, серед наших співвітчизників поширено думку, що без хабара державний акт на право власності на земельну ділянку не отримати. Але оскільки така процедура передбачена чинним законодавством України, вважаємо, що заради безкоштовної ділянки землі варто витратити частину свого часу. Адже результат того вартий.
Кому скільки?Право громадян України безкоштовно здобувати в приватну власність земельні ділянки із земель державної та комунальної власності передбаченост. 14 Конституції України та ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ).
Згідно з ч. 4 ст. 116 ЗКУ безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян може здійснюватися тільки один раз по кожному виду використання.
Стаття 121 ЗКУ встановлює такі норми безоплатної приватизації земельнихділянок:
• для ведення особистого сільського господарства - не більше 2 га;
• для ведення садівництва - не більше 0,12 га;
• для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (на присадибній ділянці) в селах - не більше 0,25 га, вселищах - не більше 0,15 га, в містах - не більше 0,10 га;
• для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 га;
• для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 га.
Хто вирішує?Землями державної та комунальної власності розпоряджаються органи, зазначені в п. 12 ст. 122 ЗКУ, а саме: в межах населених пунктів - відповідні сільські, селищні, міські ради, за межами населених пунктів - відповідні районні та обласні державні адміністрації, а також Кабінет міністрів України.
Необхідно зазначити, що чинне законодавство не передбачає норми, згідно з якою громадянин може приватизувати земельну ділянку тільки в межах тієї адміністративно-територіальної одиниці, де він зареєстрований. З тексту ст.118 ЗКУ випливає, що громадянин може отримати земельну ділянку де завгодно, незалежно від місця його реєстрації. Важливо тільки, щоб земельна ділянка була вільна і перебувала на території підвідомчості органу, до якого громадянин звертається із заявою про безкоштовне виділення земельної ділянки.
І. Подача заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки.
Громадянин подає заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної місцевої ради або адміністрації. Заява повинна відповідати формі, затвердженій Постановою Кабінету міністрів України «Прозатвердження типової форми заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки» від 18.02.2009 р. № 113.
Подаючи заяву, потрібно вказати бажані розміри ділянки, приблизна або точне місце його розташування, а також для яких цілей він виділяється. Від цього залежить граничний розмір ділянки, яка готується до приватизації.
Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади після реєстрації заяви направляє його копії на розгляд до:
• органи містобудування та архітектури;
• органи охорони культурної спадщини;
• органи охорони навколишнього середовища;
• санітарно-епідеміологічну службу;
• територіальні органи виконавчої влади з питань лісового і / або водногогосподарства (при необхідності; п. 7 ст. 151 ЗКУ).
Вони зобов'язані надати висновки про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві, граничних розмірах, площі земельної ділянки та умови її відведення.
Рішення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки (ч. 2 ст. 118 ЗКУ). У разі позитивного рішення громадянинові дають дозвіл на розробку проекту приватизації земельної ділянки.
Розробка проекту відведення земельної ділянки виконується за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлені угодою сторін (ч. 7 ст. 118 ЗКУ) відповідно до Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку розробки проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок »від 26.05.2004 р. № 677. Необхідно відзначити, що дозвіл на розробку проекту діє один рік.
Проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує з:
• органом земельних ресурсів;
• органом охорони навколишнього середовища;
• санітарно-епідеміологічною службою;
• органом містобудування та архітектури;
• органом охорони культурної спадщини.
• в ряді випадків закон передбачає обов'язкову державну експертизу землевпорядної документації.
Проект відведення земельної ділянки подають до Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою (далі - Комісія), яка протягом трьох тижнів надає відповідному органу виконавчої влади або місцевого самоврядування свій висновок про погодження проекту або відмову в його погодженні.
Погоджений проект відведення земельної ділянки подають в той орган, який видав дозвіл на розробку цього проекту, де в двотижневий термін приймається рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (ч. 10 ст. 118 ЗКУ). Відмова органу виконавчої влади або місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Отримавши рішення про надання земельної ділянки у власність, громадянин повинен отримати державний акт на право власності на земельну ділянку, яка є правовстановлюючим документом, що підтверджує право приватної власності на землю.
Спрощений порядок приватизації земельних ділянок.
Кабінет міністрів України прийняв Порядок безкоштовного оформлення і видачі громадянам України в 2009 році державних актів на право власності на земельні ділянки, затверджений Постановою від 05.08.2009 р. № 844 (далі - Порядок). В цьому документі сказано, що з 2009 року і в наступні роки для громадян встановлюється спрощена процедура безоплатної приватизації земельних ділянок.
Необхідно зазначити, що згідно п. 2 Порядку спрощений порядок отримання державних актів передбачений для земельних ділянок з наступними цільовим призначенням та умовами: для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських споруд, ведення особистого сільського господарства в межах населених пунктів і ведення садівництва у розмірах, визначених ст. 121 ЗКУ.
• заяву;• копію документа, що посвідчує особу;• копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків;• копію рішення про передачу земельної ділянки у власність, прийнятого органом місцевого самоврядування або районною держадміністрацією, а також у разі наявності - технічну документацію із землеустрою або проект відведення земельної ділянки, розроблений і затверджений до 15 серпня 2009 року.
Територіальним органам Держкомзему, районним держадміністраціям, органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від громадян будь-які інші документи, крім передбачених вище (п. 2 Порядку).
Слід зауважити, що відповідно до п. 3 Порядку технічна документація готується для громадян безоплатно, за кошти державного бюджету.
Згідно п. 11 Порядку видача державного акту на право власності на земельну ділянку здійснюється представником районного (міського) підрозділу державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в строк, що не перевищує 30 робочих днів з дня надходження заяви про видачу такого акта, за місцем розташування земельної ділянки. При цьому фінансування робіт і послуг, пов'язаних з підготовкою технічної документації, оформленням і видачею державних актів на право власності на земельну ділянку, здійснюється замовником за кошти державного бюджету (п. 14 Порядку).
Судовий захистПраво громадянина на звернення до суду за захистом своїх прав передбачено п. 11 ст. 118 ЗКУ та відповідними нормами процесуального законодавства. Що стосується судової практики розгляду земельних спорів, Верховний Суд України у своєму листі від 29.10.2008 р. № 19-3767/0/8-08 зазначив, що при розгляді справ за адміністративними позовами до органів державної влади або місцевого самоврядування про визнання неправомірною бездіяльності, пов'язаної з нерозглядом заяви про надання земельної ділянки в оренду, про передачу земельної ділянки у власність, суди вправі зобов'язати відповідний орган розглянути зазначене питання, а не приймати рішення про надання в оренду (передачу у власність), так як воно не відноситься до компетенції суду.
Таким чином, загальна процедура безоплатної приватизації земельної ділянки досить тривала і передбачає ряд погоджень. Як показує практика, самостійно отримати земельну ділянку у власність, реалізувавши своє конституційне право, простому громадянину нелегко. Єдиний спосіб правового захисту в разі проходження всієї описаної процедури та отримання відмови - звернення до суду, яке теж далеко не завжди приводить до швидкого і ефективного вирішення проблеми.
"Життєві поради" знайшли чоловіка, який отримав землю безкоштовно і розпитали, як йому це вдалося ...
