В поняття "реконструкція" я вкладаю значення якогось грандіозного проекту, який має справити позитивне враження на покращення стану якогось предмету.
Як відомо, зараз відбувається реконструкція залізничного вокзалу Луцька і Привокзальної площі, тому лучанини з нетерпінням чекають результату. Інтернет нам показує, на що приблизно розраховувати:
Проект реконструкції Привокзальної площі
Проект реконструкції Привокзальної площі
Здавалося б можна з подивом радіти. Але ось, що насторожило автора цього поста. Це як, станом на сьогодні, 24 травня 2012 року, відбувається розширення території площі, а саме: як і який бордюр кладеться.
Спочатку, технікою і людьми, старий бордюр викопувався і на його місце клався новий.
Новий бордюр - на заміну старому
Все б здавалось логічно і правильно. Але, якщо ми підемо далі, то побачимо дивну картину. Старі бордюри вириваються по всьому периметру площі вокзалу і на їх місце кладуться, ті ж самі, вже потрощені технікою, бордюри!
Щілини як-попало заліплюються цементним розчином і ... виглядають, як, майже, нові!
Можливо, я чогось не розумію в будівництві чи в ремонті доріг, а тим більше у процесі реконструкції, але хіба ТАК правильно робити? І в чому тоді сенс праці, якщо результат той самий... І невже з тих чотирьох мільйонів, які виділила міська і обласна рада на реконструкцію площі, а це, до речі, наші податки, не знайшлося фінансів для заміни усіх бордюр? Питання для мене, поки що, відкриті.
Тим часом на сходах з моста залізничного вокзалу - жива музика.
EmoticonEmoticon